Кардіоміопатія у кішок1

Термін кардіоміопатія передбачає цілу групу патологій в області м’язи серця, що відрізняються зміною в міокарді дистрофічного типу.

Для збереження життя тварини важлива актуальна діагностика і лікування. Також потрібно розуміти, як не допустити розвиток дистрофічних змін в серцевому м’язі.

Що таке кардіоміопатія

Кардіоміопатії поділяють на кілька видів залежно від характеру змін, що з’являються в серцевому м’язі.

Виділяють гіпертрофічну і дилятаційну кардіоміопатію.

Перший вид патології, гіпертрофічна кардіоміопатія або ГКМП, вимальовується у вигляді зменшення порожнини серцевих шлуночків і повним або локальним потовщенням серцевих стінок. Діагностується у домашніх кішок на порядок частіше, ніж дилятаційна форма захворювання.

Друга у кішок зустрічається в 5% всіх діагностованих випадках кардіоміопатій. Специфічна особливість патологічного процесу-розширення шлуночків серця і витончення їх стінок. Крім 2-ух ключових форм захворювання, виділяють також:

  • рестриктивну кардіоміопатію з вираженим ураженням лівого шлуночка серця;
  • аритмогенну дисплазію правого шлуночка.

Факторів, що провокують розвиток кардіопіоматій досить. Для зручності їх поділяють на первинний і вторинний тип.

До первинних або ідіопатичним, відносять кардіоміопатії, що з’явилися з нез’ясованих обставин. Переважно на тлі генетичних аномалій. Вчені виділили мутації генів, що провокують розвиток у подібних порід кішок як регдолл і мейн кун гіпертрофічної кардіоміопатії. У зоні ризику по розвитку знаходяться Британська короткошерста, Шотландська висловуха, сфінкс, норвезька лісова і Перська кішки. У таких порід відстежується генетична схильність.

Вторинна форма патології з’являється в результаті відмінних змін тканин серцевого м’яза на тлі:

    ; ;

  • аортальних стенозів (пороки серця);
  • артеріальної гіпертензії.

Серед провокуючих чинників виділяють гостру нестачу таурину в харчуванні кішки, що призводить до пороків і міокардитів.

Симптоми розвитку кардіоміопатії у кішок

Кардіоміопатії підступні, так як тривалий період клінічна картина може бути відсутнім. Це стосується як початкових етапів захворювання, так і більш пізніх. Володар відзначає зниження рухливості тварини, а ще почастішання частоти дихання у кішки при несуттєвих фіз.навантаженнях. У ветеринарній практиці таку стадію кардіоміопатії називають прихованою. Тривалість її збільшується, якщо немає провокуючих чинників. При стресі у тварини, після анестезії або своєчасного втручання, клінічні ознаки патологічного процесу посилюються.

Читати також  100 красивих кличок для мопсів хлопчиків і дівчаток 8 порад як назвати мопса

Серед важливих ознак виникла кардіоміопатії виділяють задишку. Прискорене дихання на перших етапах розвитку патології вимальовується короткостроково, фактично непомітно. Переважно з’являється після навантажень фізичного плану. Протягом певного часу патологія прогресує і задишка вимальовується навіть в стані спокою. Небезпека кардіоміопатії-ризик розвитку набряку легенів. В даному випадку тварина дихає з відкритою пащею, відзначається ціанотичність (синюшність) помітних слизових оболонок, прийняття вихованців необхідної пози. При відсутності своєчасної допомоги кішка може померти.

Крім набряку легенів, кардіоміопатії відрізняються таким ускладненням як тромбоемболія судин. З’явився в серці тромб, швидше за все може відірватися, мігруючи по судинах. Залежно від того, в якій частині тромб припинить міграцію, будуть виникати клінічні ознаки. В основному, ветеринари діагностують тромб в області артерії стегна. У подібному випадку будуть відзначатися парези і паралічі задніх кінцівок. Тварина перестає спиратися на лапки.

Діагностика кардіоміопатії-основний етап, що дає можливість не просто зробити схему лікування, а безпосередньо врятувати тварині життя.

Основне дослідження для постановки діагнозу – ехокардіографічне дослідження серця. Іноді проходить генетичний тест на розкриття мутацій у подібних порід як регдолл і мейн кун. У комплексі генетичний тест і Ехокардіограма надають можливість планувати племінну роботу, проводити вибракування тих тварин, які вважаються носієм мутагенів.

Діагностика кардіоміопатій в себе включає проведення кардіологічного дослідження. Спеціаліст виявляє порушення ритму серця за допомогою ЕКГ (електрокардіографії), положення міокарда в грудній порожнині за допомогою ультразвукового дослідження. Можуть знадобитися результати лабораторних досліджень для постановки остаточного діагнозу.

Лікування та контроль кардіоміопатії у кішок

Отримані результати комплексного дослідження є підставою для розробки подальшої тактики лікування пацієнта.

У кішок з діагностованою кардіоміопатією, дуже часто спостерігаються симптоми застійної серцевої недостатності. Перш за все фахівець направляє терапію на видалення ознак цієї патології і профілактику розвитку набряку легенів. Для цієї мети призначаються діуретики.

Читати також  Чумка у собак-симптоми

Зрозуміти вираженість явищ застійного характеру, допомагають тести підрахунку дихальний рухів пацієнта протягом однієї хвилини. Застосовувати простий спосіб оцінки стану кішки з кардіоміопатією, може і сам володар в побутових умовах. У нормальному здоровому стані, доросла кішка в стані спокою робить не більше 25-27 дихальних рухів протягом 60 секунд.

Далі терапія спрямована на запобігання розвитку тромбоемболії, тахікардії і зниження проявів хронічної недостатності серця. Для цієї мети застосовуються:

  • препарати з групи інгібіторів АПФ;
  • антиагреганти (при діагностуванні розширених камер міокарда);
  • — блокатори для проведення контролю за розвитком тахікардії і для поліпшення еластичності м’яза серця.

У лікуванні в комплексі кардіоміопатій використовуються також медикаментозні засоби, що підвищують серцеву скорочуваність.

Профілактика кардіоміопатій грунтується перш за все на ранній діагностиці патологій. Медичних препаратів, які можуть не допустити розвиток порушень в роботі серця, що викликають кардіоміопатії, не розроблено. Тому завдання власника-вчасно проводити регулярний профогляд тварини у професіонального ветлікаря.

Регулярний огляд ветеринаром-кардіологом з проходження ехокардіограми потрібен кішкам з порід, присутніх в групі ризику. Дуже важливо це робити перед плановим своєчасним втручанням, що має на увазі введення загальної анестезії.

Рекомендовано проводити огляд домашнім тваринам, вік яких старше 6 років. У такому віці з’являються зміни в організмі, які здатні спричинити за собою розвиток кардіоміопатій. Помітивши у улюбленця прискорене дихання, навіть при несуттєвих фіз.навантаженнях, власнику кішки слід отримати консультацію з ветеринаром. Рання діагностика навіть дуже складних в лікуванні патологій-половина успіху.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.

Позначки:, ,
close