Кардіоміопатія у кішок1

Термін кардіоміопатія передбачає цілу групу патологій в області м’язи серця, що відрізняються зміною в міокарді дистрофічного типу.

Для збереження життя тварини важлива актуальна діагностика і лікування. Також потрібно розуміти, як не допустити розвиток дистрофічних змін в серцевому м’язі.

Що таке кардіоміопатія

Кардіоміопатії поділяють на кілька видів залежно від характеру змін, що з’являються в серцевому м’язі.

Виділяють гіпертрофічну і дилятаційну кардіоміопатію.

Перший вид патології, гіпертрофічна кардіоміопатія або ГКМП, вимальовується у вигляді зменшення порожнини серцевих шлуночків і повним або локальним потовщенням серцевих стінок. Діагностується у домашніх кішок на порядок частіше, ніж дилятаційна форма захворювання.

Друга у кішок зустрічається в 5% всіх діагностованих випадках кардіоміопатій. Специфічна особливість патологічного процесу-розширення шлуночків серця і витончення їх стінок. Крім 2-ух ключових форм захворювання, виділяють також:

  • рестриктивну кардіоміопатію з вираженим ураженням лівого шлуночка серця;
  • аритмогенну дисплазію правого шлуночка.

Факторів, що провокують розвиток кардіопіоматій досить. Для зручності їх поділяють на первинний і вторинний тип.

До первинних або ідіопатичним, відносять кардіоміопатії, що з’явилися з нез’ясованих обставин. Переважно на тлі генетичних аномалій. Вчені виділили мутації генів, що провокують розвиток у подібних порід кішок як регдолл і мейн кун гіпертрофічної кардіоміопатії. У зоні ризику по розвитку знаходяться Британська короткошерста, Шотландська висловуха, сфінкс, норвезька лісова і Перська кішки. У таких порід відстежується генетична схильність.

Вторинна форма патології з’являється в результаті відмінних змін тканин серцевого м’яза на тлі:

    ; ;

  • аортальних стенозів (пороки серця);
  • артеріальної гіпертензії.

Серед провокуючих чинників виділяють гостру нестачу таурину в харчуванні кішки, що призводить до пороків і міокардитів.

Симптоми розвитку кардіоміопатії у кішок

Кардіоміопатії підступні, так як тривалий період клінічна картина може бути відсутнім. Це стосується як початкових етапів захворювання, так і більш пізніх. Володар відзначає зниження рухливості тварини, а ще почастішання частоти дихання у кішки при несуттєвих фіз.навантаженнях. У ветеринарній практиці таку стадію кардіоміопатії називають прихованою. Тривалість її збільшується, якщо немає провокуючих чинників. При стресі у тварини, після анестезії або своєчасного втручання, клінічні ознаки патологічного процесу посилюються.

Читати також  Детектив с мокрым носом .

Серед важливих ознак виникла кардіоміопатії виділяють задишку. Прискорене дихання на перших етапах розвитку патології вимальовується короткостроково, фактично непомітно. Переважно з’являється після навантажень фізичного плану. Протягом певного часу патологія прогресує і задишка вимальовується навіть в стані спокою. Небезпека кардіоміопатії-ризик розвитку набряку легенів. В даному випадку тварина дихає з відкритою пащею, відзначається ціанотичність (синюшність) помітних слизових оболонок, прийняття вихованців необхідної пози. При відсутності своєчасної допомоги кішка може померти.

Крім набряку легенів, кардіоміопатії відрізняються таким ускладненням як тромбоемболія судин. З’явився в серці тромб, швидше за все може відірватися, мігруючи по судинах. Залежно від того, в якій частині тромб припинить міграцію, будуть виникати клінічні ознаки. В основному, ветеринари діагностують тромб в області артерії стегна. У подібному випадку будуть відзначатися парези і паралічі задніх кінцівок. Тварина перестає спиратися на лапки.

Діагностика кардіоміопатії-основний етап, що дає можливість не просто зробити схему лікування, а безпосередньо врятувати тварині життя.

Основне дослідження для постановки діагнозу – ехокардіографічне дослідження серця. Іноді проходить генетичний тест на розкриття мутацій у подібних порід як регдолл і мейн кун. У комплексі генетичний тест і Ехокардіограма надають можливість планувати племінну роботу, проводити вибракування тих тварин, які вважаються носієм мутагенів.

Діагностика кардіоміопатій в себе включає проведення кардіологічного дослідження. Спеціаліст виявляє порушення ритму серця за допомогою ЕКГ (електрокардіографії), положення міокарда в грудній порожнині за допомогою ультразвукового дослідження. Можуть знадобитися результати лабораторних досліджень для постановки остаточного діагнозу.

Лікування та контроль кардіоміопатії у кішок

Отримані результати комплексного дослідження є підставою для розробки подальшої тактики лікування пацієнта.

У кішок з діагностованою кардіоміопатією, дуже часто спостерігаються симптоми застійної серцевої недостатності. Перш за все фахівець направляє терапію на видалення ознак цієї патології і профілактику розвитку набряку легенів. Для цієї мети призначаються діуретики.

Читати також  Ліпома у собак

Зрозуміти вираженість явищ застійного характеру, допомагають тести підрахунку дихальний рухів пацієнта протягом однієї хвилини. Застосовувати простий спосіб оцінки стану кішки з кардіоміопатією, може і сам володар в побутових умовах. У нормальному здоровому стані, доросла кішка в стані спокою робить не більше 25-27 дихальних рухів протягом 60 секунд.

Далі терапія спрямована на запобігання розвитку тромбоемболії, тахікардії і зниження проявів хронічної недостатності серця. Для цієї мети застосовуються:

  • препарати з групи інгібіторів АПФ;
  • антиагреганти (при діагностуванні розширених камер міокарда);
  • — блокатори для проведення контролю за розвитком тахікардії і для поліпшення еластичності м’яза серця.

У лікуванні в комплексі кардіоміопатій використовуються також медикаментозні засоби, що підвищують серцеву скорочуваність.

Профілактика кардіоміопатій грунтується перш за все на ранній діагностиці патологій. Медичних препаратів, які можуть не допустити розвиток порушень в роботі серця, що викликають кардіоміопатії, не розроблено. Тому завдання власника-вчасно проводити регулярний профогляд тварини у професіонального ветлікаря.

Регулярний огляд ветеринаром-кардіологом з проходження ехокардіограми потрібен кішкам з порід, присутніх в групі ризику. Дуже важливо це робити перед плановим своєчасним втручанням, що має на увазі введення загальної анестезії.

Рекомендовано проводити огляд домашнім тваринам, вік яких старше 6 років. У такому віці з’являються зміни в організмі, які здатні спричинити за собою розвиток кардіоміопатій. Помітивши у улюбленця прискорене дихання, навіть при несуттєвих фіз.навантаженнях, власнику кішки слід отримати консультацію з ветеринаром. Рання діагностика навіть дуже складних в лікуванні патологій-половина успіху.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.

Позначки:, ,
close