Сінгапуру
Кішки залишаються найпоширенішими домашніми улюбленцями в усьому світі. Серед великої кількості порід таких тварин користуються великою популярністю азіатські представники сімейства котячих. Сінгапурська кішка затребувана серед заводчиків завдяки власній зовнішній привабливості, поступливій вдачі та маленьким розмірам, у світлі чого дуже добре уживається з людиною в одному житлі.
Історія походження
Singapura cat або ж сінгапура — порода домашніх улюбленців, що проживають у будинку, яка примітна своїми маленькими розмірами. Дуже довго власне ці представники родини котячих вважалися найменшими в усьому світі, завдяки цьому їх було занесено в Книгу рекордів Гіннеса. Сьогодні улюбленці сінгапурської породи належать до класу дорогих тварин, що живуть удома, тому їхня популяція в усьому світі вирізняється досить скромними цифрами.
Предками сінгапури вважаються кішки, що мешкають на однойменному острові і не здобули собі популярності серед корінного населення, оскільки населеним середовищем для себе підібрали канави для стічних вод. Роботи з модернізації системи каналізації стали причиною загибелі великої кількості таких тварин. Однак щасливий випадок дозволив породі не тільки зберегтися, а й повністю змінити ставлення до подібних кішок. Тварини привернули інтерес учених, які перебували на той час на острові, які вивезли кілька особин в Америку, де і проводилися подальші роботи з розведення породи. У 1974 році нащадків вивезених раніше представників сінгапурських кішок було завезено назад, після цього тварини стали брати участь у виставках.
Не у всіх джерелах також була присутня інформація про те, що власним народженням сінгапура зобов’язана бурманським і абіссінським породам, оскільки над ними трудилися все ті ж вчені.
Але тварини вже здобули собі особливу популярність серед заводчиків, міцно закріпивши за собою право стати улюбленими домашніми улюбленцями в оселях людини в усьому світі.
Опис
Крім власних маленьких розмірів, сінгапурські коти також мають досить скромну масу: так, вага дорослих тварин варіюється в межах від 500 грамів до кілограма. Щодо будови тіла вихованців, то навіть маленька маса не заважає тваринам мати м’язистий тулуб із короткою, але сильною шиєю. Кінцівки та хвіст мають просту довжину, однак, існують конкретні вимоги до забарвлення цих частин тіла. На зовнішній стороні лап не повинно бути присутніх смуг, а закінчення хвоста зобов’язаний мати більш темний відтінок шерсті.
Зовнішні особливості котів цієї породи дозволяють вважати їх миловидними істотами — викликано це наявністю великих мигдалеподібних очей, з виразом легкого подиву. Голова у кішок кругла, ніс широкий і тупий. Зіниці можуть бути жовтих або зелених відтінків. Вуха маленькі, на кінцях загострені.
Основною характерною рисою сінгапурської породи кішок вважається їхнє забарвлення, у чистокровних тварин воно буває лише одне. Причому варіантів його опису можна зустріти досить багато — від кольору сонячних променів до відтінку золотого піску. Стандартом для породи котів вважається шерсть кремового кольору з коричневим тікінгом, який буде зібраний на голові, уздовж спини і на хвості. Таке забарвлення стало називатися сепія агуті. Вимоги, що стосуються кольору шерсті кішок, також зачіпають кількість смуг на шерстинках, яких повинно бути не більш ніж 2, причому корінь буде завжди світлішим, ніж кінець.
Кішки та коти цієї породи — короткошерсті тварини, але тактильні відчуття під час їхнього погладжування дають змогу говорити, що шубка в улюбленців дуже шовковиста та м’яка.
Підшерсток у представників котячого сімейства відсутній, у світлі чого шерсть щільно прилягає до тіла.
До специфічної особливості в зовнішності сінгапурських кішок необхідно віднести “обідки” біля очей і носа, мочка носа в тварини буде пофарбована в лососевий колір, водночас подушечки на кінцівках виявляться рожевими з відтінком коричневого кольору. Контрастні облямівки на мордочці кішки нагадують забарвлення гепарда.
Згідно із західними стандартами, чистокровні тварини повинні мати такі нестандартні відмінності:
- тулуб буде у формі прямокутника зі згладженими кутами;
- кінцівки не повинні бути довгими;
- ніс із підборіддям мають бути розміщені в одній лінії;
- вуха розширюватимуться біля самої основи, розташовані вони на середньому віддаленні одне від одного;
- розкосість очей більше виражається до зовнішнього куточка, відстань між ними дорівнює ширині самого ока;
- хвіст буде середньої довжини з тупим кінцем, його довжина при розташуванні вздовж тулуба тварини повинна доходити до плечового суглоба кішки.
Здебільшого, у сінгапурських кішок народжується не більш ніж чотири кошенята, при цьому життєва тривалість вихованця змінюється в межах 12-15 років.
Особливості характеру
Згідно з відгуками заводчиків, кішки виділяються власним поступливим характером, доброзичливо налаштовані по відношенню до людини. Але навіть при спільному проживанні з людьми кішки цієї породи схильні зберігати власну незалежність і авторитет. Водночас тварини дуже ласкаві, охоче проводять час із господарем, показують власну ніжність. Кошенята досить швидко прив’язуються до власного власника, тому труднощів з адаптацією до нового місця проживання у заводчиків, здебільшого, не з’являється.
У кішок дуже розвинений інстинкт матері, тому вони піклуватимуться не тільки про власне потомство, а й про дітей власного господаря. Цей факт дає можливість заводити сінгапурських кішок навіть у великих сім’ях і якщо є наявність неповнолітніх дітей.
Кішки цієї породи є соціальними тваринами, які охоче підуть на контакт навіть із незнайомцями. Вихованці дуже допитливі та грайливі, причому агресію вони показують тільки в будь-якому випадку — з метою самозахисту. Представники сімейства котячих зберігають власну активність і грайливий характер до глибокої старості, тому сінгапурську кішку застигнути поза грою або рухом дуже важко. Тварини охоче вступають в ігри з іншими улюбленцями, незалежно від того, буде це собака або навіть декоративний щур.
Сінгапурські кішки за всієї власної незалежності дуже прив’язуються до свого заводчика, тому можуть бути незмінними компаньйонами у всіх його справах по дому. Тварини розумні, тому прекрасно піддаються дресируванню. За бажання такого улюбленця вийде навчити нескладних команд, також хвостаті члени родини можуть запам’ятати власну кличку і реагувати на неї.
Сінгапура нявкає досить рідко, тварини ненав’язливі в плані спільного проживання, тому за відсутності господаря здатні самі для себе знайти заняття і розвагу. У одомашнених кішок зберігся вроджений мисливський інстинкт, маленька вага і розміри не стануть на заваді, якщо є бажання зловити здобич.
Умови утримання
Головним моментом, що стосується утримання тварини, вважається добре обраний раціон. Так, харчування сінгапур потрібно строго контролювати, оскільки тварини можуть безконтрольно їсти, що буде причиною набору надмірної ваги. Для тих кішок, які будуть харчуватися кормами товарного виробництва, заводчику рекомендується суворо контролювати добову норму їх використання кішкою, уникаючи збільшення їх кількості. На 1 кілограм ваги тварини знадобиться на понад 25-30 грамів корму на одне годування. Ідеальним промисловим кормом стане продукція, що має в своєму складі не більше 30% м’ясних компонентів. При такому харчуванні у кішки завжди повинна бути у вільному доступі прісна вода.
Вихованців, які будуть харчуватися звичайною їжею, необхідно забезпечити всіма необхідними вітамінами і мікроелементами. Завдяки цьому в раціоні кішок повинні бути такі продукти:
- нежирне м’ясо у відвареному вигляді;
- злаки;
- перепелині яйця;
- сир і сметана середньої жирності;
- варені овочі;
- фрукти.
Годувати сінгапуру слід 5-6 разів на день; якщо вихованець ще маленький, тоді з промислових кормів обирають вологу або консервовану продукцію у вигляді паштету. Великій особині цілком достатньо 2-ух годувань на день.
Існує список продуктів, які протипоказані для тварин:
- ковбаси та копченості;
- свинина;
- річкова риба;
- будь-яке молоко;
- кондитерські вироби.
Як доповнення до справжньої їжі господареві кішок рекомендується застосовувати мінеральні та комплекси вітамінів, які можна вибрати у ветаптеці. З досвіду утримання сінгапурських кішок, з кормів товарного виробництва для них ідеально підходять продукти преміум класу.
За шерстю тварини спеціального догляду не потрібно: здебільшого, кішки справляються з гігієною самостійно, однак, для гарного зовнішнього вигляду шерсті заводчику варто іноді розчісувати вихованця. Це потрібно для видалення відмерлих волосків. Зазвичай такі дії проводять раз протягом тижня. Линька у тварин проходить без особливих незручностей для заводчика, дуже часто господар навіть не помічає початку і завершення цього процесу.
Купання сінгапурські кішки не потребують. Така необхідність може виникнути, тільки якщо маленький вихованець бере участь у спеціальних виставках. Потребують уваги вуха тварини, тому що вони виділяються власними розмірами, завдяки чому стають своєрідною мішенню для пилу та інших забруднень. Щотижня господареві слід оглядати власну кішку і видаляти бруд, що зібрався, за допомогою мокрого ватного диска; можна застосовувати ватяні палички і спеціальний засіб для чищення вух, який вийде придбати в зоомагазині.
Очі вимагають більш постійного догляду, тому їх обробляють вологими спонжами щодня, також дозволяється застосування відварів з ромашки, календули або звіробою.
Зараз у ветаптеках можна зустріти вологі серветки, які призначаються для догляду за очима улюбленців, що проживають у будинку.
Заводчику сінгапурських кішок знадобиться кігтерізка, якою доведеться обрізати відрослі кігтики у маленького улюбленця в міру їх відростання. Зазвичай ці процедури проводять двічі протягом місяця. Також тварина допоможе собі самостійно сточити їх — для цього в житлі необхідно розташувати дві-три кігтеточки.
Гігієнічні заходи, що стосуються сінгапури, передбачають догляд за порожниною рота тварини. Зуби вихованцям чистять кілька разів протягом тижня за допомогою м’якої щітки.
Ці тварини виділяються вродженою охайністю, тому досить швидко привчаються справляти нужду у власному відведеному для цього лотку. Однак заводчики цієї породи рекомендують недосвідченим власникам придбати конструкцію закритого типу для тварини, оскільки в ці періоди вона потребуватиме усамітнення. В основному, тварини пристосовуються до застосування туалету з будь-яким наповненням.
В силу розвиненого інтелекту тварини, справляти нужду вихованець цілком зможе відразу в унітаз. Під ці цілі господареві найкраще купити спеціалізовану накладку.
Оскільки тварини досить активні та грайливі, заводчику знадобиться забезпечити дозвілля маленьких кішок у житлі. Щоб тварині було чим себе зайняти, їй краще встановити в будинку різні драбинки, тунелі, придбати кілька іграшок, будиночків і гамаків.
Сінгапурських кішок можна виводити на прогулянку, але в цьому варіанті необхідно не забувати, що тварини дуже погано реагують на холод і протяги. Завдяки цьому виходити з твариною на вулицю рекомендується тільки в теплу пору року.
Здоров’я
У дуже маленької породи кішок дорослішання і розвиток протікають дуже повільно. Зазвичай повного дорослішання сінгапури можуть досягати ближче до 24 місяців. Але навіть настільки нешвидкий розвиток не заважає тваринам цієї породи прославитися власним відмінним здоров’ям. Серед поширених проблем можна підкреслити дуже високу чутливість до вакцинації, тому всі щеплення сінгапурам необхідно робити тільки в хороших ветеринарних клініках. Дегельмінтизація і профогляди для маленьких вихованців вважаються обов’язковими.
Щоб не спровокувати виникнення складнощів зі здоров’ям власного вихованця, варто уникати протягів у приміщенні, де живе кішка.
Ознаками того, що тварина застудилася, стануть:
- носові виділення і очей, які господар повинен помітити в процесі проведення щоденних процедур, пов’язаних з гігієною;
- байдужість і малорухливість, які невластиві цій породі;
- чхання і підвищення температури тіла.
Наявність хоча б одного з перерахованих вище симптомів вважається поважною причиною для негайного звернення до ветеринара. Самолікуванням у цьому разі займатися не рекомендується.
Варто відзначити головні захворювання, які можуть зустрічатися у породи в світлі відсутності генетичного різноманіття.
Безпліддя та інертність матки
Дуже часто захворювання зачіпають особин жіночої статі. Внаслідок особливостей тканини м’язів органів тварини, які не здатні стискатися в належному ритмі та з належною силою, у кішок можуть з’являтися проблеми зі звичними пологами. У цьому випадку вагітним тваринам проводять кесарів розтин.
Брак піруваткінази
Ця недуга стосується генетичних збоїв, унаслідок яких в організмі вихованців трапляється дефіцит гліколітичного ферменту, що виявляється основою гемолітичної анемії. Ознаками такої хвороби стануть зміни в поведінці тварини, коли кішка стає млявою, погіршується апетит, зустрічається випадання шерсті. Така хвороба може бути уповільненою, однак, трапляються випадки швидкого формування недуги, що може стати серйозною загрозою для життя представника сімейства котячих.
У кішок сінгапурської породи також можуть зустрічатися вади в зовнішності. До них необхідно віднести:
- недоліки в будові хвоста, які буде видно виключно під час промацування;
- темне забарвлення ворсинок біля самої основи;
- сіре забарвлення шубки тварини.
Про те, як утримувати сінгапурських кішок, дивіться в наступному відео.
Синоніми назви Сінгапурська кішка Країна походження Азія Рік зародження породи 1976 Аборигенна порода так Якою фелінологічною організацією визнана? WCF, TICA, CFA
Увесь вид маленького розміру і східного типу Розмір невеликий Вага, кг від 2 до 3 Вага, кг (кіт) від 2,5 до 3 Вага, кг (кішка) близько 2 Шерсть має бути короткою, тонкою, насиченою, прилеглою Довжина шерсті короткошерста Особливості шерсті гладкошерста Забарвлення золотисто-кремове Трьохкольорове немає Буква М на лобі так Морда (фільтр) витягнута Розмір вух особливо великі Форма вух округлий кінчик Пензлика на вухах немає Очі великі Колір очей жовті Хвіст (фільтр) середній Хвіст (фільтр) середній Лапи середні Пухнастий хвіст немає
Загальний опис Характер у сінгапурських кішок лагідний, досить активний Лагідність лагідна Приязнь доброзичливість приязна Інтелект розумна Активність дуже активна та енергійна Грайливість грайлива Ледача ні Слухняна так Любить воду так Щуролов так
Підходить для житлової площі так Підійде для дітей так Складність догляду нескладний догляд Догляд за шерстю для підтримування шерсті в порядку достатньо щотижневого причісування
