Оголошення Житомир

Домашні вихованці можуть хворіти різними захворюваннями інфекційного або ж системного характеру. Однією з подібних патологій, що з’являються при аномаліях розвитку, вважається дисплазія. Це небезпечна патологія, дуже часто діагностується у молодих кішок і у певних порід, які мають до цієї хвороби генетичну схильність. Вимальовується патологія розбіжністю чаші тазового суглоба з верхівкою і головкою стегнової кістки і вважається вродженим процесом.

У певних клінічних випадках діагностуються супутні аномалії подібного плану в області зап’ястних і ліктьових суглобів у домашніх чотириногих. На підставі дегенеративних змін, рухливість тварини обмежена і на тлі патології з’являються хронічні захворювання у вигляді артрозів і артритів. Важкі клінічні випадки дисплазії призводять до повного руйнування чаші суглоба і знерухомлення тварини. Важливо вчасно звернутися до професіонала в області ветеринарної ортопедії для допомоги тварині і усунення наслідків.

Загальна інформація про дисплазії суглобів у кішок

Термін дисплазія походить від грецьких слів « дис » — недолік або порушення і « пласіо » — Міняю. Це означає, що термін дисплазія застосовується в самому різному випадку явних порушень розвитку і зміни форми тканинних структур. Дисплазія кульшового суглоба у кішок діагностується в молодому віці, при цьому уражаються тканини типу з’єднання і конкретно самі кістки. Зміни в формі суглобів зустрічається і в області згинів зап’ясть або ж ліктів, а кістки покриваються дуже і дуже маленькими тріщинами.

В подальшому процес відрізняється руйнуванням кістки на окремі частини, хрящова тканина розм’якшується і втрачає власну структурну особливість – волокнистість. Збільшення ж товщини волокон призводять до подальшого розшарування і мінералізації тканин. Розвивається остеоартроз вторинного типу, що представляє більш велику небезпеку для здоров’я і нормального пересування тварини, ніж просто дисплазія.

Базова причина розвитку дисплазія кульшового суглоба, на думку ветеринарних фахівців – генетична схильність. Якщо хто-небудь із засновників породної лінії страждав від цієї аномалії, це означає що існує висока можливість прояву її у нащадків. Науково доведено, що дисплазія здатна передаватися через пару поколінь аж до 14 коліна. Це потрібно брати до уваги при розведенні, ретельно вивчаючи Родовід кошеня. Однак при цьому проблемного гена, що відповідає за порушення у формуванні суглоба у кішок, не виявлено.

Суглобова оболонка собою являє хрящову тканинну структуру, яка продукує нестандартну рідина. Синовіальна рідина потрібна для зниження навантаження на кісткові структури при здійсненні тваринам руху. За однією з версій основою аномалії стає різка нестача гіалуронової кислоти. Негативний вплив має і невірно складений раціон харчування самки і кошенят – нестача кальцію і пристойну кількість фосфору. Факторами, що провокують розвиток дисплазії, вважаються:

• Раннє проведення кастрації або стерилізації тварини( у віці до 3 місяців), провокує зниження зростання кісткових структур;
• дуже висока маса тіла і ожиріння (що призводить до серйозних навантажень на область суглобів коли будете йти і стрибках);
• різні травми, які отримані при падіннях з висоти;;
• дефіцит в поживному раціоні такого основного елемента як кальцій;
• годування справжньою їжею з перевагою свіжого м’яса і багато;
• надмірний ріст тварини, особливо у великих порід;
• затримка розвитку суглобів у кошенят в період внутрішньоутробного формування;
• зміни в гормональному фоні вихованця;
• деформації інших кісткових структур в організмі (плоска грудна клітка).

Ветеринарні фахівці сходяться на думці, що незалежно від того, які фактори збільшують ризик розвитку патології, центральна роль відведена генетичної схильності.

Виведено ряд порід, власникам яких потрібно особливо ретельно стежити за станом роботи кістково-м’язової системи. Найчастіше в клінічній практиці ветеринарних лікарів діагностуються дисплазії тазостегнових суглобів у породи мейн-кун, рідше У інших порід. У метисів і безпородних кішок дисплазія зустрічається набагато рідше, і якщо навіть зустрічається, то протікає фактично без ключових відмінних симптомів.

Господарі подібних тварин рідше звертаються за лікарською допомогою, так як не бачать ніяких змін в поведінці вихованця.

Ознак

Симптоми дисплазії кульшового суглоба починають виникати у кошенят в тому віці, коли вони найбільше активні. Фактично в будь-яких ситуаціях звернень до професіонала кошенятам виповнюється 6 і більше місяців. До цього період захворювання проходить без симптомів. Знайдено ряд ключових відмінних ознак дисплазії, вивчивши які володар зможе орієнтуватися в проблемі. Залежить поява ознак не тільки від віку тварини, але і від ступеня розвитку дегенеративних процесів в кістково-м’язовій системі. Базовими ознаками порушення в формуванні тазостегнового суглоба вважаються:

• порушення ходи (хиткість і неприродність);
• проблеми у тварини при виконанні стрибків у висоту або ж навпаки з неї;, тим більше після довгого лежання, а протягом певного часу кульгавість є регулярно;
• Ікс-образне викривлення задніх кінцівок;
• різке зменшення активності кішки в фізичному плані;
• розвиток атрофії м’язів в задніх кінцівках;
• неможливість тваринам прийняти сидячу позу;
• при укладаннях вихованка намагається розводити задні кінцівки по сторонам, щоб зменшити відчуття болю;
• крепітація в області задніх кінцівок при рухах кішки.

При запущених формах патології у кішки розвивається остеоартроз з вираженою деформацією і запалення суглобів. Завдяки цьому тварина втрачає рухливість, намагається більше лежати і не виконувати зайвих рухів. Це пов’язано з тим, що тварина відчуває відчуття болю.

Діагностика та лікування дисплазії у кішок

Діагностика захворювання в себе включає проведення рентгенографічного дослідження, на основі якого проводитися аналіз. Передові методики діагностування дисплазії у ветеринарії включають методику в PennHIP. Цей вид дослідження проводитися із застосуванням наркозу для знерухомлення пацієнта і введенням спеціалізованих препаратів, що розслаблюють м’язи. Далі тварина фіксують на спеціальному пристрої, так, щоб головку стегнової кістки можна було максимально витягнути з западини. Потім проводитися ряд рентгенологічних знімків, що дозволяють визначити ступінь пошкодження і визначити спеціалізований Індекс зміщення.

За результатами отриманих досліджень, ветеринарний фахівець призначає лікування. Воно може бути консервативним, включаючи в себе фізіопродедури, медикаментозні засоби і своєчасним, виконуваним за допомогою проведення втручання хірургічним шляхом. Обов’язкова складова частина лікування-відповідна обрана персонально дієта для кішки, обмеження навантажень фізичного плану (стрибків). Рекомендується підбирати вже готові корми для вихованця супер-преміум якості, до їх складу входять хондроїтин і глюкозамін.

При годуванні справжньою їжею складно повністю забезпечити раціон тварини відсутніми елементами. Перші позитивні зрушення в бік одужання спостерігаються у кішок вже через пару місяців після початку призначення дієтичного харчування. Невід’ємна частина попередження і лікування дисплазії суглобів у кішок відведена спеціальним мінеральним добавкам з перевагою цього елемента, як марганець. Кішкам, які перебувають на натуральному харчуванні можна давати пророщені зерна вівса і зеленої гречки, а ще варену або ж свіжу буряк.

Якщо вихованець страждає від надмірної ваги або ж ожиріння, потрібно підкоригувати раціон, знизивши його добову поживність на 20-30%. Це дасть можливість зменшити прояви дисплазії і дасть можливість уникнути прогресування патології. Але краще це робити виключно при легких ступенях руйнувань суглоба.

Наявність відчуттів болю, процесів запалення в суглобах передбачає призначення нестероїдних протизапальних препаратів. Дозування і курс лікування повинен призначати тільки лікуючий ветеринар. Важливо введення хондропротекторів, наприклад як Артроглікан, Артровет з гіалуроновою кислотою, Страйд плюс. Дані ліки перешкоджають подальшому руйнуванню тканин хряща, оберігають розвиток остеоартриту. Якщо ж дегенеративні процеси в тазостегнових суглобах запущені, а випадки важкі, то в даних випадках хондропротектори не матимуть впливу.

У клінічній ветеринарній практиці для полегшення стану тварини при дисплазії дуже часто використовують гомеопатичні засоби у вигляді ін’єкцій під шкіру. Один з препаратів – Хондартон, має протизапальні властивості і знеболює ділянку який вражений. При сильних больових відчуттях у тварини викликаних дисплазією тазостегнового суглоба призначаються сильнодіючі препарати, використовувати які можна не більше 14 днів і виключно під контролем лікуючого ветеринара. Це пов’язують з високою кількістю протипоказань, одне з яких негативний вплив на роботу гепаторенальной системи. Не рекомендується тривало використовувати протиревматичні і знеболюючі ліки тваринам з серцевою недостатністю і хронічними захворюваннями шлунка. Не варто застосовувати протизапальні засоби кішкам в період виношування кошенят.

На перших кроках лікування дисплазії тазостегнових суглобів у кішок використовуються фізіопроцедури. Доцільні вони і в реабілітаційний період після хірургічних втручань. Використання ультразвукового лікування, дає можливість збільшити швидкість загоєння кісткових структур і зняти запалення. Застосування електростимуляції дає знеболюючий результат, а лазерна терапія прискорює утворення волокон колагену в тканинах хряща. Збільшення кровотоку виконується шляхом проведення спеціального масажу. Також, при здійсненні масажних рухів збільшується і насичення тканин киснем.

Відсутність лікувального ефекту від консервативного лікування і фізіопроцедур передбачає проведення своєчасного втручання. операція проводитися в крайніх випадках і в себе включає більше десяти видів:

• при руйнуванні суглоба-резекція головки тазостегнової кістки;
• корекція м’язових волокон в стегні у кішки;
• остеотомія тазових кісток;
• фіксація суглоба за допомогою спеціалізованих пристроїв;
• артроскопія і протезування пошкодженого суглоба.

Профілактика

Заходи попередження розвитку дисплазії у кішок зводяться до дотримання норм годування і утримання. Так, у кішок, особливо великих порід, повинна бути обов’язково власна підстилка, зроблена з м’яких тканин з наповненням. Тварина повинна отримувати збалансований по всіх нутрієнтів корм, тим більше це важливо для маленьких кошенят в період активного росту кісткових структур і хрящової тканини.

Не варто допускати переїдань кішки і майбутнього ожиріння. В результаті це призводить не тільки до порушень і запальних процесів в області кістково-м’язового апарату, а й за собою тягне розвиток небезпечних хвороб серцево-судинної та ендокринної систем. Господарі кішок, які планують займатися подальшим розведенням породистих тварин, повинні уважно ознайомиться з родоводом, і при знаходженні поганий спадковості утримаються від подальшого розведення. Кішок з дисплазією рекомендується стерилізувати.

Всім домашнім тваринам, незалежно від породи, потрібно проходити профілактичні дослідження у ветеринарній клініці один раз на рік. Тим більше це стосується тих порід кішок, які мають генетичну схильність до розвитку дисплазії тазостегнового суглоба.

У зв’язку з великим потоком вступників питань, безкоштовні ветеринарні консультації на час припинені.