Оголошення Житомир

Втрата близької людини не тільки випробування, а й відповідальність. Потрібно провести обряд похорону, щоб віддати данину любові, поваги і вдячності покійному. У православній традиції існують свої звичаї і прикмети похорону, які важливо знати і не порушувати.

Що можна і не можна робити перед похороном

Переживання смерті члена сім’ї або людини з близького оточення часто затьмарюють розум. Рано чи пізно з ними доведеться стикнутися кожному. Важливо взяти себе в руки і дотримуватися певних обмежень і рекомендацій під час підготовки тіла до поховання.

Підготовка будинку до похорону

Перед тим як покійний вирушить в останню путь, він перебуває в будинку, де відбуваються обряди обмивання і прощання. У цей час необхідно зробити таке:

• Коли людина помирає, потрібно відчинити двері і вийти на вулицю, проводжаючи душу покійного. Поруч із тілом залишається старша родичка, щоб оплакувати смерть рідної людини.
• Прибрати з підлоги всі доріжки та килими.
• Закрити всі дзеркала в будинку тканиною, завісити екрани телевізорів.

Чому завішують дзеркала й телевізори на похорон? Дзеркала здавна вважаються порталом у тонкий світ. Це роблять, щоб перекрити дорогу між світом живих і мертвих. Поки душа покійного перебуває в домі, вона може проникнути в дзеркало і застрягти між двома світами, не потрапивши в рай.

Коли можна відкривати дзеркала після похорону? За православними канонами через сорок днів з моменту смерті душа людини почує остаточний вердикт щодо її загробного життя. З цього моменту душа не повернеться на землю, тож дзеркала в будинку покійного можна відкрити.

Підготовка покійного до поховання

Процес підготовки тіла до поховання найчастіше беруть на себе співробітники моргів або літні жінки. У православ’ї матері заборонено омивати своє дитя, оскільки вона буде оплакувати його, порушуючи канони віри про безсмертя душі та існування загробного життя.

Омивати небіжчика прийнято за такими правилами:

• Обмивання виконують на підлозі або широкій лавці, застеленій підстилкою.
• Покійного кладуть головою до ікон, знімають одяг, підв’язують підборіддя.
• Той, хто омиває, робить сім поклонів перед образами.
• Теплою водою без мила з керамічного посуду омивають обличчя, груди і все тіло. Тетяна Панасенко в книзі «Православні традиції та обряди» пояснює, що тих, хто прийняв таїнство причастя безпосередньо перед смертю, омивають від пояса
• Воді дають стекти, обсохле тіло перекладають на чисте простирадло.
• Усі предмети, які застосовували в обмиванні, та одяг небіжчика спалюють. Воду виливають туди, де не ходять люди. Посуд для обмивання розбивають.
• Ті, хто проводив обмивання, вмиваються і переодягаються в чисте.

Покійного одягають у новий одяг за сезоном. Взуття має бути із задником. Загиблих незаміжніх дівчат вбирають у весільну сукню.

Коли тіло готове, можна приступати до обряду відспівування і прощання. Тим, хто допомагав в обряді обмивання, через сорок днів віддають речі покійного. Поруч із труною постійно перебуває хтось із жінок, рідних або друзів. Запалюють воскові свічки. Двері в дім цього дня залишають незамкненими, кришку труни залишають за дверима.

Прибирання в будинку

Відхід із життя пов’язаний із негативною енергетикою, яка буквально просочує все навколо. Щоб змити її, проводять прибирання в будинку. Коли можна прибирати в будинку після похорону? Прибирання роблять того самого дня, коли тіло поховали, після повернення з кладовища або з поминок.

Ось що необхідно зробити:

• Стіл або табуретки, на яких було встановлено труну під час прощання вдома, перевертають догори ногами і виносять на вулицю. Залишають їх там на кілька днів, щоб очистити від негативу.
• З дому виносять усі речі, пов’язані з обрядом поховання: шматки ритуальної тканини, вінків, квітів або дерев’яних трісок від труни та хреста.
• Підлогу миють, починаючи від стін і порога на вході, рухаючись у бік місця, де стояла труна. У воду для миття додають сіль.

Родичам померлого і вагітним жінкам брати участь у ритуальному прибиранні будинку після виносу небіжчика категорично заборонено. Заборонено також робити будь-яке прибирання в оселі, поки там перебуває небіжчик, щоб «не вимести» ще одного її мешканця. Повне прибирання в оселі можна робити, коли мине сорок днів з моменту смерті людини, як і розбирати її особисті речі.

Що можна і не можна робити під час похорону

Важлива частина похоронного обряду — ритуали відспівування і прощання з покійним. У них відображені як традиції православ’я, так і ті, що прийшли з глибини століть і актуальні досі.

Ритуальні обряди на похороні

Обряд відспівування можна проводити як удома в покійного, так і поза ним (у морзі, ритуальному залі, на кладовищі, заочно). Відспівувальний обряд над тілом покійного здійснює православний священик. За правилами, його проводять на третій день після смерті, безпосередньо перед похованням. Своєю молитвою священик просить для покійного відпущення гріхів і молиться про дарування йому спочинку в небесному царстві.

Атрибути, необхідні для проведення обряду відспівування:

• Натільний хрест покійного.
• Вінчик для помазання.
• Іконка, свічки та покривало.

За православними канонами не відспівують нехрещених, атеїстів, агностиків, іновірних, тих, хто зрікся церкви, а також тих, хто наклав на себе руки або загинув, скоюючи злочин. Людина, яка помирає, може прийняти православну віру перед смертю, як зазначає священик Костянтин Слєпінін у книжці «Православний обряд поховання з додаванням акафісту за єдиноумерлого».

Під час обмивання на повіки кладуть монетки, щоб вони випадково не відкрилися: якщо у покійного прочинено одне око, він придивляється до свого попутника. Перед обрядом відспівування монетки знімають із повік і кладуть у труну. Під час обряду небіжчику розв’язують ноги і руки. Мотузки кладуть у труну, разом із запечатаною молитвою землею та свічками, які тримали під час обряду відспівування близькі люди.

Квіти на похороні

На обряд відспівування і прощання люди приносять квіти. Скільки квітів дарують на похорон? Їх має бути парна кількість (зазвичай від 2 до 12 штук). Які квіти дарують на похорон? Квіти можуть бути будь-якими, але найчастіше вибирають квіти червоного і жовтого кольорів. Люди, які прийшли на прощання, після завершення обряду і з дозволу священика підходять до труни і кладуть у неї квіти.

Прийшовши на прощання, важливо пам’ятати, що не можна вітатися. Чому не можна вітатися на похороні? Привітання вголос із побажанням здоров’я недоречне, як і обійми. Утримайтеся від них, навіть якщо довго не бачилися. Привітати знайому людину доречно кивком голови, мовчки.

Похоронна процесія та поховання

Ховати прийнято в першій половині дня. У похоронній процесії беруть участь усі, хто прийшов на похорон. Кому можна нести труну на похороні? Труну несуть чоловіки, серед них не повинно бути родичів покійного. Щоб виділити їх серед інших, передпліччя їм перев’язують хусткою або рушником.

На кладовищі слід дотримуватися таких правил:

• Перед тим як закрити труну, з неї прибирають усі квіти, щоб розкласти їх із вінками поверх могильного пагорба.
• Коли труну опустять у могилу, на кришку кидають гість запечатаної священиком землі. Усі присутні на похованні кидають у яму по жмені цвинтарної землі.

Під час виходу з цвинтаря після завершення процесу похорону, потрібно повернутися до нього спиною і витерти об землю ноги. Після повернення з похорону слід помити взуття, вимити руки та вмитися.

На кладовищі нічого не можна піднімати із землі. Із собою забирають лише те, що роздають родичі померлого — хліб, цукерки, печиво. Відвідувати могили інших людей на кладовищі в день похорону не можна, всю увагу приділяють покійному. Не всім людям можна ходити на похорон. Вагітним і дітям до семи років це заборонено.

Прикмети в день похорону на кладовищі

Існують прикмети про смерть, які люди збирали протягом багатьох поколінь. Ось прикмети в день похорону, які дійшли до наших днів:

• Якщо в день похорону стоїть ясна погода, значить покійний був хорошою людиною за життя. Якщо розігралася негода, то не всі його вчинки були благими.
• Якщо занадто багато плакати на похороні, то небіжчик не піде в інший світ, а перетвориться на примару. Письменник Андрій Кашкаров у книжці «Похоронні обряди і традиції» пояснює, що в православ’ї день смерті вважається кращим за день народження, тому плакати і сумувати погано.
• Якщо труна небіжчику не за розміром (велика), скоро в будинку буде ще один небіжчик.

Православних звичаїв, прикмет і обрядів на похороні потрібно дотримуватися. Вони дають відчуття виконаного обов’язку, допомагають впоратися з горем і повернутися до звичного укладу життя.

Унікальна добірка новин від нашої редакції